21 листопада 2026 р. · 2 хв читання
Звідки взялися сім смертних гріхів
Від восьми злих помислів Евагрія до Григорія Великого й Данте: коротка історія того, як народився перелік семи смертних гріхів.
Вісім помислів у пустелі
Перелік з’явився в IV столітті завдяки Евагрію Понтійському, ченцеві, який жив в єгипетській пустелі. Він описав вісім «злих помислів», що турбували ченців: ненажерливість, хіть, жадібність, смуток, гнів, акедію (неспокійну, млосну нудьгу), марнославство й гординю. Це були не стільки злочини, скільки звички розуму — шаблони, що відводили увагу від справді важливого.
Сімка Григорія
Наприкінці VI століття папа Григорій Великий переробив перелік у своєму великому коментарі до Книги Йова. Він виокремив гординю як корінь усіх інших вад і назвав сім головних: марнославство, заздрість, гнів, смуток, жадібність, ненажерливість і хіть. Пізніші автори знову об’єднали марнославство з гординею, а смуток злили з акедією в те, що ми тепер називаємо лінощами, — і знайома сімка склалася.
Данте дає їм гору
На початку XIV століття «Чистилище» Данте розмістило сім гріхів на уступах гори, кожен зі своєю покутою: горді несуть важке каміння, у заздрісників зашиті очі, гнівні йдуть крізь задушливий дим. Цей образ закріпився, і гріхи стали постійним сюжетом мистецтва й проповідей, а значно пізніше — фільмів, романів і аніме.
Чому перелік живе й досі
Сім смертних гріхів — це не перелік найгірших учинків людей. Це перелік найпоширеніших причин, чому люди їх чинять, і саме тому вони досі працюють як дзеркало: майже кожен упізнає в них щонайменше один. Якщо хочеш знайти свій, безкоштовний тест займе близько чотирьох хвилин.